Запор у кота: основні причини та коли варто звернутися до ветеринара

Найпоширеніші причини виникнення запору в кота

Проблеми ШКТ у котів можуть виникати через причини різного характеру: від медичних до поведінкових. Неврологічні порушення, зниження перистальтики кишківника, супутні захворювання, зміна харчування чи побічна дія препаратів — усі ці чинники здатні вплинути на частоту дефекації. Залежно від причини виникнення та стану здоров’я кота закреп може бути разовим (тимчасовим) або хронічним, але в будь-якому випадку його не можна ігнорувати.

Причини запору в кота:

• недостатній водний баланс, особливо якщо тварина харчується сухим кормом;

• харчування з низьким вмістом клітковини, що сприяє уповільненню перистальтики;

• малорухливий спосіб життя та вікові зміни;

• ускладнення стану здоров’я та вживання препаратів, які безпосередньо впливають на травну функцію;

• ковтання шерсті — формування трихобезоарів у період активного линяння може ускладнювати дефекацію.

Закреп і порушення травлення в котів можуть відбуватись і через психологічні чинники: переїзд, розлука з господарем, поява нової тварини в домі тощо.

Симптоми запору: коли потрібно звернутися до ветеринара?

Ознаки закрепу очевидні — відсутність дефекації. Розберімося ж, у яких випадках власникам кота варто запідозрити порушення:

• зміна поведінки в лотку — надмірне напруження, часті безрезультатні спроби тощо;

• зниження активності та пригнічений стан;

• здуття та збільшення живота, а також больові відчуття при дотиках;

• часткова чи повна відмова від їжі;

• несподіване блювання;

• виділення сухого, твердого калу в малій кількості.

Якщо ви помітили симптоми тривалого закрепу в домашнього улюбленця, відразу зверніться до ветеринара — категорично заборонено робити клізму чи давати людські проносні засоби. Він обстежить тварину, визначить причини виникнення запору та розпише план лікування. Зверніть увагу, що в котів, які страждають від хронічного закрепу, симптоми можуть бути менш вираженими. Але в будь-якому випадку своєчасні дії допоможуть мінімізувати ризик патологічних ускладнень і швидше нормалізувати роботу кишківника.

Профілактика запору в кота: кілька порад для відповідальних власників

Профілактика має базуватися на контролі за раціоном, водним балансом, способом життя та загальним станом здоров’я. Основні поради ветеринара стосуються саме збалансованого харчування тварини — корм має містити клітковину. Якщо закрепи набувають хронічного характеру, в певних випадках доцільно перейти на вологі корми чи спеціальні консерви.

Окрім того, важливо забезпечити цілодобовий доступ до чистої води, активно вичісувати кота в період линяння та за рекомендацією лікаря використовувати спеціальні пасти для виведення шерсті. Зовнішні чинники теж не мають заважати тварині — лоток має бути чистим, зручним і розташованим у тихому місці. Щорічні профілактичні огляди у ветеринара допоможуть комплексно оцінити стан здоров’я улюбленця та виявити проблеми з травленням на ранніх етапах.